Бирзул Віталій Леонідович

Системно-функціональний аналіз на уроках історії як засіб формування історичного мислення та розвитку творчості учнів
Бирзул Віталій Леонідович, директор Златопільської гімназії м. Новомиргорода Новомиргородської районної ради

Згідно з сучасною парадигмою освіти в Україні головним показником ефективності навчального процесу є не стільки сума предметних знань, засвоєних учнями, скільки сформованість у них умінь та навичок самостійно оволодівати новими знаннями, вільно орієнтуватись у потоках різноманітної інформації, критично мислити, саморозвиватись і реалізуватись як компетентна, творча особистість.  Це вимагає нових підходів до конструювання навчально-виховного процесу. Перед сучасним учителем постає завдання зацікавити учнів не тільки змістом навчального матеріалу, а й  способом його  вивчення, відучити від «зубріння», привити бажання  і  виробити уміння думати, привчити ставити запитання і не боятися помилятися, щосекунди нагадуючи, що помилки – засіб творчого  зростання. Здатність дитини до саморозвитку, її творчу активність як  головну умову успішності в подальшому житті можна стимулювати, застосовуючи розвивальне навчання з використанням елементів технології Теорії розв'язання винахідницьких задач (ТРВЗ).ТРВЗ – педагогіка, як науковий і педагогічний напрямок, сформувалася  в нашій країні в кінці 80-х років. Вона ґрунтується на теорії розв’язування винахідницьких задач (ТРВЗ),  російської ( а точніше радянської) школи Г. С. Альтшуллера та є закономірним продовженням розвивального навчання. Важливою складовою ТРВЗ-педагогіки є системно-функціональний аналіз(СФА) при якому навчальний матеріал не просто вивчається, а досліджується як система, проводиться аналіз і виявляються взаємозв’язки між системою, надсистемою, підсистемою, функцією, властивостями, ознаками.

При цьому:

система (с.)– це сукупність елементів, при об’єднанні яких створюється нова якість, визначена для виконання певної функції;

надсистема (н/с ) – це утворення, до якого входить система як складова частина;

підсистема ( п/с ) – це елементи, з яких складається система (об’єкт);

основна функція (о/ф) – це  найважливіша дія, для виконання якої створено дану систему;

додаткова функція (д/ф) – це інші дії, для виконання яких створено систему;

протиріччя системи  (→ ← ) – стан, при якому система  ( частина системи) повинна володіти властивістю «А», щоб виконувати потрібну функцію,  і властивістю «неА», щоб відповідати існуючим обмеженням і вимогам.  схожість і відмінність системи (≠ = ) -  аналіз властивостей системи  в порівнянні з іншими системами, тут можна також визначати негативне в позитивному та позитивне в негативному;

наше ставлення до системи;

можливість удосконалення системи;

місцезнаходження інформації про систему;

характерні властивості системи (або асоціації, що їх викликає система) .

Системно-функціональний аналіз я використовую на уроках, виявляючи,спільно з учнями, причинно-наслідкові зв’язки і приховані зв´язки, залежності як в середині системи, між її окремими елементами, так і у відношеннях із іншими системами.

Такий вид аналізу виступає в якості інструмента для аналізу ситуацій, подій, явищ, а також дає можливість організувати, систематизувати інформацію, встановити зв’язки  і сформулювати  висновки. Виконання аналізу  за визначеними правилами дозволяє сформувати узагальнені навики мисленнєвої діяльності, які можна застосувати під час аналізу будь-яких ситуацій і об’єктів і  таким чином надати  знанням практичного характеру.

ТРВЗ-педагогіка дає можливість ефективно поєднувати  різноманітні  форми і методи навчання.  Такі прийоми, як  «Прес-конференція», «Виконай роль»,  «Опитування ланцюжком»,  «Економне опитування», «Вулик», «Сніжка», дидактичні ігри  «Точка зору»,  «Так-ні», «Впізнай, хто я» сприяють міцності знань учнів,  навчають їх  думати, вміти в новій ситуації самостійно побачити проблему, розглянути її системно, висунути власні гіпотези, обгрунтувати їх і запропонувати ефективне рішення.

Процес навчання вимагає від учнів уміння обробляти та зберігати в пам'яті значні об'єми інформації, в тому числі  текстової та  хронологічної. Ефективне використання ТРВЗ-технології можливе після серйозної підготовки. Проте її можна  успішно опанувати, тому що це цікаво, захоплююче і результативно.

Елементи  ТРВЗ-педагогіки     використовую і в позакласній  роботі з предмета. У Златопільській гімназії тривалий час працює історико-краєзнавчий клуб „Пошук”. Напрямки роботи членів клубу різноманітні. Пошуківці досліджують історію Златопільської гімназії, розвиток освіти  та національно-визвольного руху в нашому краї, досліджують життєвий та творчий шлях видатних земляків, історію краю періоду Великої Вітчизняної війни. Дослідницька діяльність проходить в кілька етапів: формулювання проблеми, збір відомостей з даної проблеми, висування вихідних припущень, подальша перевірка припущень. Крім практичного спрямування члени клубу знайомляться з формами та методами історично-пошукової роботи. Місцевий матеріал „оживляє історію”, робить її особистісно значимою, дає можливість здійснити відкриття, наближає учнів до наукової діяльності, виховує інтерес до вивчення і збереження історичного середовища, має значний виховний вплив на формування особистісних якостей учня, а інструментарій ТРВЗ-педагогіки дає можливість сформувати цілісне бачення предмету дослідження з його протиріччями та взаємозв'язками.

Як показує практика, головна привабливість методології ТРВЗ в тому, що вона розвиває і підсилює інтерес учнів до процесу навчання, а також створює умови для успішної соціалізації молодих членів суспільства.