Костогриз Алла Миколаївна

Педагогічні мости як одна із інноваційних форм розвитку професійної компетентності педагогів
Костогриз Алла Миколаївна, завідувач методичного кабінету відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області

Висвітлені результати роботи зональної школи

                                                                новаторства як одного із способів створення

умов для самоосвітньої діяльності педагогічних

                                             працівників у міжкурсовий період.

  Ключові слова: модель сучасного вчителя, регіональні школи новаторства, принципи андрагогіки, педагогічні мости, самоосвіта.

 У концептуальних засадах реформування української освіти визначено модель випускника нової української школи. Зокрема, що в основу покладено: особистість, патріот, інноватор. А тому сучасна школа потребує вчителя нового типу, який володіє високою фаховою кваліфікацією та професійною культурою, здатний об'єктивно осмислювати педагогічні явища і факти, критично оцінювати й творчо перетворювати педагогічну дійсність. Звичайно, суспільство завжди висувало до вчителя найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше. Тож, учитель має знати не тільки свій предмет і володіти методикою його викладання, а й бути обізнаним з іншими науками, різними сферами суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці та економіці. Крім того, учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що перед ним кожен рік змінюються тимчасові етапи, поглиблюються і, навіть, змінюються уявлення про навколишній світ.

Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування новихо освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку.

Переконана, що тільки неперервна освіта  здатна забезпечити гнучкість підготовки вчителя відповідно до європейського виміру в освіті, посилити конкурентноспроможність регіональної системи в національному, європейському просторі.

Крім того, сучасна педагогіка дорослих має поступово відмовлятися від системи авторитарного управління навчальним процесом і перехо­дити до  більш гнучкої системи організації, підтримки і стимулювання пізна­вальної самодіяльності тих, хто навчається, створення умов для творчості, до навчання творчістю, педагогіки співпраці. Одним із способів створення таких умов є заснування регіональних шкіл новаторства.

Діяльність  нашої Зональної школи новаторства №10, до якої входять  Решетилівський, Великобагачанський, Шишацький райони,   ми побудували на основних андрагогічних принципах,визначених С.Змєєвим,  які покладені в основу теорії навчання дорослих. Їх короткий зміст в наступному:

1. Пріоритет самостійного навчання. Під самостійною діяльністю розуміємо не проведення самостійної роботи як виду навчальної діяльності, а самостійне здійснення організації процесу свого навчання.

2. Принцип спільної діяльності передбачає спільну діяльність тих, хто навчається, з тими, хто навчає, а також з іншими учасниками щодо планування, реалізації, оцінювання і корекції процесу навчання.

3. Принцип опори на досвід того, хто навчається. Згідно з цим принципом життєвий (побутовий, соціальний, професійний) досвід того, хто навчається, використовується як одне з джерел навчання самого вчителя і його колег.

4. Індивідуалізація навчання. Відповідно до цього принципу кожен, хто навчається, спільно з тим, хто навчає, створює індивідуальну програму навчання, що орієнтована на конкретні освітні потреби і цілі навчання і враховує досвід, рівень підготовки, психофізіологічні, когнітивні особливості того, хто навчається.

5. Системність навчання. Цей принцип передбачає дотримання відповідності цілей, змісту, форм, методів, засобів навчання і оцінювання результатів навчання.

6. Контекстність навчання. Відповідно до цього принципу навчання спрямоване на конкретні, життєво важливі для дорослого цілі, орієнтоване на виконання ним соціальних ролей або вдосконалення особистості, будується з урахуванням професійної, соціальної, побутової діяльності того, хто навчається, його просторових, часових, професійних, побутових факторів або умов.

7. Принцип актуалізації результатів навчання. Даний принцип передбачає невідкладне застосування на практиці набутих педагогом знань, умінь, навичок, якостей.

8. Принцип ефективності навчання передбачає надання тому, хто навчається, певної свободи вибору цілей, змісту, форм, методів, джерел, засобів, термінів, часу, місця навчання, оцінювання результатів навчання, а також тих, хто з ним навчається.

9. Принцип розвитку освітніх потреб. За цим принципом оцінювання результатів навчання здійснюється, по-перше, шляхом виявлення реального ступеня засвоєння навчального матеріалу і визначення тих матеріалів, без засвоєння яких не можливе досягнення поставленої мети навчання; по-друге, процес навчання будується за цілями формування у тих, хто навчається, нових освітніх потреб, конкретизація яких здійснюється після досягнення певної цілі навчання.

10. Принцип усвідомленості навчання означає усвідомлення тим, хто навчається, і тим, хто навчає, всіх параметрів процесу навчання і своїх дій щодо організації процесу навчання.

Враховуючи дані принципи, роботу в зональній школі новаторства ми спланували так, щоб  самоосвітня діяльність учителів не нав’язувалася зверхньо, не була штучно створеною, надуманою, а на­впаки, викликала чинник необхідності в отриманні самодопомоги, в вираженні власного самостановлення, самоствердження, самовираження, допомагала вчителю логічно і послідовно вдосконалюва­ти як особистісну, так і професій­ну компетентність. Іншими словами, ми намагаємося створити для педагогів творче освітнє середовище.

Таким чином, у роботі Школи було започатковано проведення педагогічних мостів з метою виявлення та популяризації інноваційних педагогічних методик та пропаганди регіонального педагогічного досвіду. Тож, з 2013 року в рамках школи було проведено 4 педагогічних мости. Враховуючи вищезазначені принципи, ми обрали різні напрямки.

Під час педагогічних мостів мали змогу ознайомитися з роботою дитячого просвітницько-профілактичний театру «ORANG», який є новою формою здійснення просвітницької та профілактичної роботи серед учнівської молоді.

Наступною темою  стало «Впровадження кращих традицій козацтва в систему учнівського самоврядування школи. Створення Козацької республіки». Діяльність перебудованого дитячого козацького товариства – козацького Коша «Остап’євські козачата» - це  початковий етап формування нової форми учнівського самоврядування, на якісно новий рівень – Козацьку Республіку.

Тема третього Педагогічного мосту -  Формування учня як здорової, гармонійно розвиненої, творчої особистості, громадянина і патріота. Робота клубів за інтересами.

Така форма роботи  полягає в активізації організаційних здібностей та творчого потенціалу учнівської молоді, у створенні сприятливих умов для самореалізації та гармонійного розвитку особистості, у формуванні в молоді організаторських навичок, у забезпеченні захисту їхніх прав і свобод, розробці і практичній реалізації програм з питань освіти та інтеграції, у проведенні засідань, спрямованих на гуманізацію та демократизацію молодіжної спільноти.

У жовтні 2015 року темою було обрано  систему громадянського та національно-патріотичного виховання  засобами театрального мистецтва.

В черговий раз робота Зональної школи новаторства засвідчила і продемонструвала свою доцільність, оскільки вона дає можливість познайомитись із кращими педагогами, їх системою роботи, системою роботи кращих навчальних закладів.

Дані матеріали можна знайти на блозі Зональної школи новаторства: http://zshn10.blogspot.com/

Зрозуміло, що зміст  самоосвітньої діяльності  вчителя залежить від рівня його фахових знань, науково-теоретичної та методичної підготовки, психологічної ерудиції, від ступеня рівня його відповідальності за виконання посадових обов’язків,  від рівня визначення ним індивідуальної проблемної освітянської  ситуації, від навичок самостійного оволодіння знаннями,  від вибо­ру  форм і методів вирішення науково-методичної проблеми, від змісту мотивації власного вдосконалення, яка включає в себе  бажання вчителя прагнення до постійного самовдосконалення, самозростання, самореалізації з кінцевою метою – удосконалення своєї професійної майстерності.

Підсумовуючи, варто відзначити, що вчителі, працюючи в рамках школи новаторства, самостійно вибирають форми самоосвітньої діяльності, здійснюють планування роботи, удосконалюють самоаналіз, самоконтроль за своєю діяльністю, навички самостійного оволодіння знаннями.

А апробація нових форм методичної роботи, наприклад, педагогічних мостів в рамках школи новаторства,  їх різноманітність, допомагають підтримувати у вчителів інтерес до предмету, прагнення до вдосконалення та запобігають професійному вигоранню.

.

Література

1.  Бесєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 496 с.

2.  Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 440 с.

3.  Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту. / Л.М. Карамушка  – К.: Либідь, 2004. – 424 с.

4.  Мармаза О.І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом.  /О.І. Мармаза.  – Х.: Видав.гр. «Основа», 2004. – 240 с.

5.  Масликова І. Модель педагогічного керівництва самоосвітньою діяльністю педагогів у системі методичного менеджменту. « Управління школою », №11, 2004 р.

6.  Маслов В. Моделювання у теоретичній і практичнійдіяльності в педагогіці / В. Маслов // Післядипломнаосвіта в Україні. – 2008. - № 1. –   С. 3-9.

7.  Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя. / А.Є. Радченко. –Х. : Вид.група "Основа",2006. -126 с.

8.  Скорик Т. Вивчення мотивації творчої педагогічної діяльності. «Управління школою»,№ 10-12, 2006 р.